Удвох тепліше (Івасик Телесик)

 




(Ілюстрацію виконав мій син Станіслав)

Одного холодного осіннього дня, Івасик Телесик вернувся додому, після прогулянки з Оленкою - Зміючкою.
Матуся з батьком розпалили піч. І в хаті одразу, помітно стало тепло. Івасик, повечеряв з батьками. І готувався до сну. Переглянувши
улюбленого мультфільму, Івасик пішов до свого ліжка.
Мати принесла йому тепленьку ковдру.
- Мамо! Не треба меня ковдри, в хаті ж тепло. Он піч так гріє, потріскуючи дровами.
- Але, під-ранок, піч охолоне, і в хаті стане прохолодно, змерзнеш, Телесику.
- Ні, не хочу вкриватися! Прибери покривало. Я не змерзну, матусю.
- Ну, що ж, дивись, синку!- сказала мати, не наполягаючи.
Івасик заснув. В хаті тепло і затишно. НІч пролетіла непомітно. Вже сіріло, на вулиці, як Івасик прокинувся. Бо, вже проззяб і змерз. Якось без покривала зовсім холодно хлопцю.
"І чого я такий впертий? Взяв би одразу ковдру, то й спав би собі в теплі",- думає Телесик
Івасик вирішив взяти ковдру. Він встав і пішов до батьківської кімнати. "Мати, здається поклала покривалона це стілець",- мислить хлопчина. Івасик, навпомацьки, підійшов до стільця, і потягнув ковдру. Роздався гуркіт.
- Що таке? Хто тут?- пита батько, вмикаючи світло.
- Та це я, за ковдрою прийшов,- одповідає Телесик.
- А що, то за шум?- каже мати.
- На ковдрі сидів Пухнастик, і я ,виходить, його ненавмисно скинув,- сміється хлопчина.
Івасик, взяв своє покривало і побіг в своє ліжко. Він укрився і трохи ще трусився від холоду.
Коли Івасик нарешті зігрівся , він заснув. Аж, раптом, якийсь повштовх, розбудив хлопця. Телесик перелякався. "Що ще було?",- дивиться хлопчина.
А ще Пухнастик прийшов грітися до Івасика. Хлопчик взяв котика, і поклав то поруч із собою.
- Удвох тепліше,- каже Івасик.
Зігрівшись, Телесик з Пухнастиком спали до самісінького ранку.